Золота осінь Славутича

The tradition & historical record

«Золота осінь Славутича» (скорочено «ЗОСя») (англ. Golden Autumn of Slavutych) — щорічний фестиваль «молодіжної демократії, журналістики, телебачення, преси та творчості» міста Славутич, що проводиться у кінці вересня починаючи з 1994 року. Офіційним девізом є «Хочу бачити світ щасливим!». Фестиваль збирає сотні учасників з різних регіонів України та інших держав. Нині «Золота осінь» відома як помітний майданчик для починаючих юних журналістів і медійників, телеоператорів, фотокореспондентів, та редакторів, де підіймаються найактуальніші теми сьогодення. Головною метою фестивалю озвучено: ¹

З 2014 року проводиться традиційний флешмоб-братання, особливою рисою якого (і відповідно фестивалю в цілому) є нанесення краски на руки, що і зображено на логотипі. Видався журнал «Вогні Славутича». Фестиваль організовується Палацом дітей та молоді м. Славутич, та його директоркою Єрьоміной Ніною Анатолієвною. ¹

На момент 1994 року, 6-8 річний Славутич був наймолодшим містом України, без усталених культурних норм та традицій. У відповідь на це поставало очевидне питання з приводу формування власної ідентичності та об'єднання людей з різних куточків колишнього СССР та України, що були сім'ями будівельників, атомниками, та звичайною молоддю. У 1994 році для вирішення цієї проблеми було запроваджено фестиваль «Золота осінь Славутича», в створенні якого учасниками стала низка установ: ¹

Славутицька міська рада Київська обласна державна адміністрація Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Чорнобильська АЕС Міністерство молоді та спорту України Міністерство культури і туризму України Національна телекомпанія України Окрім цього, однією з причин заснування міжнародного фестивалю стала інтеграція новостворенного міста в загальноукраїнській культурний простір, та формування позитивного іміджу Славутича, що показувало не лише пов'язаність з Чорнобилем, а й буття сучасним культурним та молодіжним центром із власними ініціативами та подіями. За словами Володимира Удовиченко, колишнього міського голови Славутича, основа ідеї фестивалю належала Людмилі Олексіївні Заікіній, на той час помічнику директора з питань культури міста. Вона, разом зі своєю колегою, вперше запропонували тодішньому славутицькому голові провести цей захід. Перший тогорічний фестиваль зібрав понад 350 учасників, та започаткував девіз «Хочу бачити світ щасливим!» (з однойменною темою), що використовується й досі. Перший фестиваль став відомим через відвідування Чорнобильскої АЕС молодіжною пресою. У 1995 році кількість учасників зросла до 560, а у 1996 до 700, коли на міському стадіоні було поставлено оперу-ораторію І. ¹

У 1998 році вперше було змінено тему фестивалю, а саме на «Моє майбутнє — в моїх руках». В організації брала участь ЮНІСЕФ, а також відбулася зустріч учасників з Головою Національної програми «Діти України», дружиною Президента Людмилою Кучмою. Було проведено конкурс юних фотокореспондентів. У 1999 році темою фестивалю стало «Я — громадянин міста, громадянин держави». Участь узяли міста-супутники АЕС України: Енергодар, Нетішин, та Кузнецовськ (Вараш). Створено Велике дитяче журі. У 2000 році темою фестивалю стало «Твоя культура, моя культура — культура миру», а тимчасовим девізом — «Толерантність – мир – демократія». В рамках фестивалю проведено акцію «Маніфест 2000 за культуру миру та ненасильство», конкурси “Молодих естрадних виконавців” та графіті. Створено «Парламент дітей м. Славутича». У 2001 році темою фестивалю стало «Незалежна держава та моє майбутнє», а тимчасовим девізом — «Через освіту, культуру і демократію — до мого майбутнього». В рамках фестивалю були проведені презентації Молодіжного центру м. Славутича, славутицьких філій Національного університету ім. Т.Г. Шевченка і Національного технічного університету КПІ, та нового погруддя Т.Г. Шевченка. У 2002 році темою фестивалю стало «Екологічне мислення — погляд в майбутнє». Учасниками стали такі установи та спільноти як Енергоатом, міста-супутники АЕС України, Всеукраїнська екологічна ліга, Національна спілка журналістів Київщини, депутати міської ради м. Комсомольска[уточнити], Всеукраїнський Парламент дітей, Молодіжна міська Рада Славутича, та молодіжне творче об'єднання «Середовище Буття» м. Києва. У 2003 році темою фестивалю стало «Її величність — Журналістика! 10 років — щасливий голос Дитинства, Дружби та Добра». Було презентовано молодіжно-економічний форум та бізнес-школу. ¹

Починаючи з 804 учасників 2005 року, їх кількість почала стрімко зростати. Темою стало «Міста, країни — дружні до дитини». В рамках фестивалю проведено засідання міського прес-клубу та учасників з представниками політичних партій, презентовано Інститут масових комунікацій КНУ ім. Т.Г. Шевченка, збірку поезій славутичанки Оксани Василець, та журналістський "weekend". Учасником стала команда з Київського військового ліцею ім. Івана Богуна. У 2006 році, на 10-річчя славутицького Палацу дитячої та юнацької творчості, темою фестивалю стало «Відродимо собори наших душ», та вперше представлено "домашні завдання" (тогоріч «Це так просто бути на Землі Людиною»). Презентовано фітнес клуб та відеорепортаж про роботу АЕС України, організовано зустріч між дорослими та юними журналістами за участі ФК «Шахтар», проведено брифінг керівництва Енергоатом з представниками ЗМІ та учасниками. У 2007 році, на 30-річчя атомної енергетики України, кількість учасників вперше перебільшиша тисячу осіб, що були з 24-х міст України, Молдови та Росії. Темою фестивалю стало «Історія Вітчизни — це всі ми! Роки… Події… Майбуття!». Було презентовано дитячий ігровий комплекс «Фортеця Нормандія», що стало спільним проектом Енергоатому та російської ядерної компанії ТВЕЛ. Організовано зустріч з Головою Київської обласної ради В.В. Майбоженко. Учасниками стали делегації з Монголії та Румунії. У 2008 році темою фестивалю стало «Молодь обирає здорове життя — ЗОСю, як надію й віру в майбуття». ¹

Кількість учасників 2012 року, а саме 1760, стала і залишається рекордною за весь час існування фестивалю. Захід було проведено на 25-річчя Славутича, з відповідною темою «Славутич-25! Місто мрій – можливостей – щасливого життя». Проведено майстер-клас із відомими журналістами Андрієм Куликовим, Павлом Кужеєвим, Оленою Дудко, Ігорем Дармостуком, Юлією Пасак, Сергієм Светлицьким, Євгенією Овчинніковою, та дитячим письменником Сергієм Коловоротним. Презентовано Київській Міжнародний Університет. Музичні гурти Василя Бондарчука, «Електроклуб» та «С.К.А.Й» взяли участь у фестивалі. Організовано кубок шкільних команд КВН та започатковано щорічну (до 2017) інтелектуальну гру ЗОСі «Як стати мером». У 2013 році темою фестивалю стало «Творчість кожного — дорога у майбутнє». Було проведено екскурсію по ДСП «Чорнобильська АЕС» та місту Прип'яті, майстер-класи з відомими журналістами та тележурналістами Костянтином Грубичем, Павлом Кужеєвим, Григорієм Жигаловим, Юлією Пасак, та заслуженого працівника культури і керівника фольклорного гурту «Намисто» Тетяною Васєчко. ¹

У 2022 році програмою фестивалю було вітання від заступника … ¹

The text above is adapted from the Wikipedia article “Золота осінь Славутича”, available under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 licence. ¹

Золота осінь Славутича is recorded in open cultural data. The structured record cited below does not describe the practice, and this entry has not yet been reviewed by a person familiar with the tradition. ²

The source record links this tradition to 1 external register, which can be verified through the citation. ²