The tradition & historical record
2 min read · 2 sourcesНаряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі (також вбирання могильних хрестів, прикрашання могильних хрестів) — елемент нематеріальної культурної спадщини України, традиційний поминальний обряд вшанування померлих, поширений переважно в північних районах Рівненської області. Обряд полягає в прикрашанні (вбиранні) дерев'яних могильних хрестів тканинами — рушниками, хустками, фартушками, стрічками чи відрізками тюлю — відповідно до статі та віку померлого. У 2023 році традицію внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України (охоронний номер 065н). 1
Географія поширення
Традиція активно побутує у Вараському, Сарненському районах та північній частині Рівненського району Рівненської області, зокрема в громадах Сарненщини, Дубровиччини, Варашанщини, Зарічненщини, Березнівщини та Соснівській. Серед населених пунктів — села Сварицевичі, Колки, Літвиця, Городець, Соснове та інші. 1
Історія та походження
Обряд має дохристиянське походження і пов'язаний з архаїчними уявленнями про переродження душі в рослину або дерево. За давніми віруваннями, після смерті душа потребувала «одягу» та «їжі» в потойбічному світі. На місці поховання часто садили дерево чи кущ, яке згодом «одягали». З поширенням християнства культові дерева замінили могильні хрести, у яких, за народними уявленнями, оселяється душа померлого. Етнографка Ірина Рачковська-Баковецька зазначає, що обряд поєднує культ предків із християнськими практиками. Наряджання має жертовний (офірний) характер — задобрення душ, щоб вони не гнівалися та молилися за живих. Сьогодні переважно зберігається естетичний і меморіальний сенс. 1
Опис обряду
Обряд виконують переважно перед Великоднем (Чистий четвер або напередодні Провідної неділі/Антипасхи — «Великодня для померлих»), а в деяких громадах (наприклад, Сварицевичі) — також перед Зеленими святами (Трійцею). 1
На жіночих могилах: вішають хустки, фартушки («хвартушики»), відрізки тюлю, шалики. Фартушок символізує господарювання. На чоловічих могилах: вишиті або кухонні рушники (символ праці «в поті чола»). На дитячих: стрічки («лєнти», «косники»). Колір: для жінок — яскраві тони, для чоловіків — темні. На Березнівщині поширені відрізки тюлю. Якщо на хресті є зображення Розп'яття, його не закривають повністю. Старі тканини знімають і спалюють, замінюючи новими. Раніше використовували домоткане полотно, тепер — фабричне. 1
Сучасний стан
Традиція активно передається між поколіннями. Жінки приводять дітей і онуків на кладовище, пояснюючи сенс обряду. У 2023 році завдяки зусиллям Рівненського обласного центру народної творчості обряд офіційно визнано елементом культурної спадщини. 1
Значення
Наряджання могильних хрестів — прояв живого культу предків і регіональної ідентичності Рівненського Полісся. Воно поєднує дохристиянські уявлення про потойбіччя з християнською традицією поминання. 1
The text above is adapted from the Wikipedia article “Наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі”, available under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 licence. 1
grave cross decoration in Rivne Polissia is tradition of adorning grave crosses on Holy Saturday, according to the structured record cited below. This entry was generated automatically from that record and has not yet been reviewed by a person familiar with the tradition. 2





