The tradition & historical record
3 min read · 2 sourcesТрадиція одягання вінків коровам на Зелені Свята — давній український звичай, що є частиною аграрних обрядів, приурочених до Зелених свят (Трійці). Обряд полягає у прикрашанні великої рогатої худоби вінками, сплетеними з польових квітів, трав та гілля. Він має глибокий символізм, пов'язаний із віруваннями у захисну силу рослин, та спрямований на забезпечення здоров'я, плодючості тварин і добробуту господарства. У 2024 році традицію було внесено до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Волині. 1
Історія та походження
Звичай прикрашати худобу вінками сягає дохристиянських часів і є відлунням давніх слов'янських вірувань, пов'язаних із культом природи, родючості та шануванням життєдайної сили землі. Зелені свята, що збігаються з періодом буйного росту рослинності, вважалися часом, коли межа між світом людей і світом духів стає тоншою, а рослини набувають особливої магічної сили. Обряди мали переважно апотропеїчний (захисний) характер, спрямований на відлякування злих сил, зокрема відьом, які, за народними повір'ями, могли нашкодити худобі — «відібрати молоко» або наслати хвороби. Вінок як оберіг у формі кола — давній символ сонця, неба та безкінечності — відігравав ключову роль у багатьох слов'янських ритуалах. Його захисна функція поширювалася не лише на людей, а й на свійських тварин, які були основою добробуту селянської родини. 1
Оберіг та родючість
Головне призначення вінка для корови — слугувати оберегом від нечистої сили, хвороб, зурочення та злих духів. Вважалося, що запашні трави та квіти здатні відлякувати зло. Окрім захисної функції, обряд був спрямований на забезпечення родючості худоби та її продуктивності. Прикрашання тварин символізувало єдність людини з природою та прохання до вищих сил про добробут для всього господарства. 1
Символіка рослин
Для плетіння вінків використовували різноманітні польові квіти, трави та гілки дерев, кожна з яких мала своє символічне значення: 1
Береза — символ життя, росту та родючості. Полин — найпотужніший оберіг від злих духів та відьом. М'ята та Любисток — символи здоров'я та благополуччя. Дуб — символ сили та міцності; у селі Ластівка на Львівщині з дубового листя плели вінки для бичків. Барвінок — символ життя та безсмертя. Купальниця (місцева назва на Бойківщині — бартвінок) — вважалася особливою квіткою, що надавала вінку надзвичайної сили. Також у вінки вплітали ромашку, конюшину, дзвіночки, деревій, волошки та інші місцеві рослини. 1
Обрядовість
Процес одягання вінків на корів супроводжувався низкою ритуальних дій, що різнилися залежно від регіону. 1
Плетіння вінків
Вінки плели заздалегідь, зазвичай у Зелену суботу або вранці на Трійцю. Цим займалися пастухи, господині, а також діти та молодь, яких спеціально запрошували. На Бойківщині процес плетіння супроводжувався співом спеціальних обрядових пісень — ладканок. 1
The text above is adapted from the Wikipedia article “Традиція одягання вінків коровам на Зелені свята”, available under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 licence. 1
The tradition of putting wreaths on cows during Green Holidays is recorded in open cultural data. The structured record cited below does not describe the practice, and this entry has not yet been reviewed by a person familiar with the tradition. 2





